-
1 мысль
думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.* * *ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дкаиме́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що
-
2 ум
глузд; разумнасць; разумнасьць; розум* * *муж.(грамадская) свядомасць, грамадская думка— кірунак (грамадскай) свядомасці, грамадскай думкі— настрой грамадскай думкі (грамадства, людзей)без ума (быть) от кого-либо, чего-либо
— у захапленні (быць), траціць розум (вар'яцець) ад каго-небудзь, чаго-небудзь— выжыць з розуму, здурнець— трымаць у галаве, помніць— з розуму сышло, з галавы вылецела— давесці да розуму, вывесці на правільную дарогу— наўме, у думках, у галаве— і наўме (і ў думках, і ў галаве) не было— у яго іншае наўме (у думках, у галаве)у него что на уме, то и на языке
— у яго што наўме (у галаве), тое і на языку, ён што думае, тое і гаворыцьне его (моего, твоего) ума дело
— не з яго (з маім, з тваім) розумам (рабіць што-небудзь, разважаць пра што-небудзь), не яго (мая, твая) справав уме (считать, прикинуть)
— у галаве— ненармальны, вар'ят— звар'яцець, страціць розум, з глузду з'ехаць— ён (яна) хітры (хітрая), яго (яе) не ашукаешсколько голов, столько умов
— што галава, то і розумум хорошо, а два лучше
— адна галава добра, а дзве яшчэ лепш— розуму недаступна, розум не можа знесці, незразумела -
3 agree
v1) згоджуватися, погоджуватися; сходитися в думках (з — with, to)2) домовлятися (про — on, upon)3) давати згоду4) ладити, жити в злагоді6) бути корисним (підхожим)7) бути до душі8) грам. узгоджуватися9) упорядковувати, доводити до ладу* * *v1) погоджуватися; домовлятися; сходитися в думках; умовлятися, змовлятися, домовлятися; розм.. вирішено!, по руках!2) погоджуватися, давати згоду3) погоджувати; схвалювати; затверджувати, схвалювати4) ладити, уживатися, жити в злагоді5) відповідати, гармоніювати, не суперечити6) звич. із запереч. бути корисним, підходящим7) гpaм. узгоджуватися -
4 cabined
adj1) що має каюти (про судно)2) що живе в тісноті, в обмеженому просторі3) зв'язаний, невільний (в думках, вчинках тощо)* * *['kʒbind]a1) який має каюти та ін. [див. cabin1]2) стиснений, щільний та ін. [див. cabin2]3) зв'язаний, обмежений у діях, думках -
5 differ
v1) відрізнятися; різнитися; відрізняти2) не погоджуватися, розходитися в думках3) сперечатися, сваритисяtastes differ — присл. у кожного свій смак
* * *v1) відрізнятися; вирізнятися; відрізняти; розрізняти, вирізняти2) розходитися в думках, не погоджуватися; сперечатися, сваритися -
6 disagree
v1) розходитися в думках, не погоджуватися2) не відповідати, суперечити, різнитися3) сперечатися, сваритися4) не давати згоди (на щось — to, with)5) не сходитися, не збігатися; суперечити одне одному6) бути протипоказаним (шкідливим); погано впливати* * *v1) розходитися, не відповідати; суперечити2) розходитися в думках, не погоджуватися; сперечатися, сваритися3) (to, with) не давати згоди4) ( with) бути протипоказаним, шкідливим; погано впливати -
7 disagreement
n1) відмінність, різниця, розходження, невідповідність; суперечність, протиріччя2) розходження в думках, незгода; полеміка3) суперечка, спір, розлад; чвари, сварка4) неприємність, непорозуміння* * *n1) розходження, розбіжність, невідповідність; суперечність2) розбіжність у думках, незгода; полеміка; суперечка, сварка, розбрат3) протипоказання (їжі, клімату)4) неприємність, непорозуміння; чвари -
8 discord
In1) незгода, розлад, розбіжність2) шум, безладні звуки3) муз. дисонанс, немилозвучністьIIv1) розходитися в думках; не погоджуватися2) не відповідати, не гармоніювати3) муз. звучати дисонансом* * *I n1) розбіжність; розлад, незгода2) шум, нестройні звуки3) мyз. немилозвучність, дисонансII v1) розходитися ( у думках); не погоджуватися2) не відповідати, не гармоніювати3) мyз. звучати дисонансом -
9 dissent
1. n1) розбіжність у поглядах, незгода, особлива думка (члена суду)2) відмова від згоди3) церк. сектантство, розкол2. v1) розходитися в думках (поглядах); не погоджуватися; заперечувати2) церк. відходити від поглядів ортодоксальної церкви, бути розкольником* * *I n1) розбіжність у поглядах; інакомислення2) незгода; відмова дати згоду3) цepк. розкол; сектантствоII v( from)1) розходитися в думках, не погоджуватися; заперечувати2) цepк. відступати від поглядів ортодоксальної церкви, бути розкольником -
10 dissident
1. n1) інакомислячий2) церк. дисидент; сектант2. adj1) незгодний; що розходиться з іншими в думках; інакомислячий2) церк. сектантський, дисидентський* * *I n1) дисидент, інакомислячий2) цepк. дисидент, сектантII a1) незгодний; який розходиться з іншими в думках, дисидентський, інакомислячий2) цepк. сектантський -
11 divarication
n1) розходження, розгалуження; поділ навпіл (надвоє), роздвоєння2) роздоріжжя, розвилка3) розбіжність у думках* * *n1) розходження; розбіжність, розгалуження; розподіл надвоє, роздвоєння -
12 divide
1. n1) розм. поділ, розділення2) амер. вододіл2. v2) розбиватися на частиниto divide 90 by 15; to divide 15 into 90 — розділити 90 на 15
4) ділитися без остачі5) класифікувати, підрозділяти6) відділяти, відокремлювати; відрізати, відривати7) викликати незгоду (розходження в думках); виявляти незгоду8) голосувати; ставити на голосування; проводити голосуванняDivide!, Divide! — ставте на голосування!
9) поділятися на групи під час голосування10) градуювати, наносити поділ на шкалу* * *I n1) вододіл; границя, кордон, рубіж2) поділ; розподілII v1) ділити, розділяти; ділитися, розбиватися на частини2) мaт. ділити, здійснювати ділення; бути дільником; ділити без залишку3) класифікувати; підрозділяти4) відокремлювати; відрізати; відривати; відокремлювати, служити перешкодою5) розподіляти (прибуток, роботу); робити поділ; ділитися ( чим-небудь з ким-небудь); розосереджувати ( увагу)6) викликати суперечності, розбіжності; розходитися в думках, виявляти розбіжності7) голосувати, ставити на голосування, проводити голосування; розділяти на групи при голосуванні; викликати розподіл голосів8) cпeц. градуювати, наносити поділки на шкалу9) тex. подрібнювати, диспергувати -
13 divided
adj1) розділений, поділений; відокремленийsix divided by two is three — шість, поділене на два, дорівнює трьом
2) розподілений3) що розходиться в думках4) тех. складений; рознімний; секційний5) градуйований* * *adivided hoof — роздвоєне /парне/ копито
divided skirt — кюлоти; бoт. розсічений ( про листя)
2) розподілений, розділений3) розбіжний у думках, який виявляє розбіжності4) тex. складовий; рознімний; секційний; парціальний; подрібнений, диспергований5) cпeц. градуйований -
14 division
n1) поділ; розділення2) розподіл; роздача3) мат. ділення4) розбіжність, незгода; розбіжність у думках5) голосування; розподіл голосів під час голосування6) класифікація, розподілення7) зоол. відділ8) бот. тип9) категорія, підрозділ; відділ, розділ; сектор10) тех. відсік11) перегородка, бар'єр12) межа, кордон13) округ14) юр. відділення, контора15) військ. дивізія; дивізіон* * *n1) розподіл; поділ2) розподіл; роздача3) мaт. діленняsimple /exact/ division — ділення без залишку
4) розбіжності, розбіжність у думках; розбрат5) голосування; розподіл голосів під час голосування6) класифікація, розподіл; зooл. відділ ( класифікаційна одиниця); бoт. тип; cпopт. місце7) категорія, підрозділ; відділ, розділ; сектор; тex. відсік8) перегородка, бар'єр; межа, границя9) округ10) aмep. відділення ( кілька факультетів)11) юp. відділення, відділ, контора; cпeц. відділ12) cпeц. поділка ( шкали); ціна поділки13) вiйcьк. дивізія14) мop. дивізіон15) тex. подрібнювання, диспергування -
15 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково -
16 split
1. n1) розколювання; розщеплювання2) поздовжня тріщина (щілина); розколина; проріз3) розрив, розкол4) лубок (для плетіння кошиків)5) розм. півпорції спиртного7) амер. тріска; скалка8) шар шкіри9) грань, фасет (на склі)10) гірн. пачка11) ел. розгалуження12) pl спорт. шпагат (гімнастика)13) амер. спліт (солодка страва з фруктів, морозива, горіхів)14) розм. донощик; детектив, сищик15) амер., розм. частка у видобутку16) розм. розрізана здобна булочка з варенням2. adj1) розщеплений, розколотий; розбитий2) поділений, розділений; роздрібнений◊ split brilliant — брильянт (діамант) з тригранними фасетами в основі
◊ split channel — рад., телеб. роздвоєний канал
◊ split cloth — мед. пов'язка з кількома кінцями
◊ split cotter — тех. шплінт, розвідна чека
◊ split gear — рознімне зубчасте колесо
◊ split infinitive — грам. інфінітив з відокремленою часткою to
◊ split moss — мох, насіннєва коробочка якого розкривається при дозріванні
◊ split peas — лущений горох
◊ split personality — роздвоєння особистості
◊ split pilot — розм. льотчик-лихач
◊ split product — хім. продукт розщеплення
◊ split second — частка секунди, мить
◊ split seconds — хронограф з двома секундними стрілками
◊ split ticket, split vote — амер. бюлетень, в якому виборець голосує за представників кількох партій
3. v (past і p.p. split)1) розколювати; розщеплювати2) розколюватися; розщеплюватися; тріскатися; розбиватися3) розбивати, руйнувати4) ділити на частини, розподіляти (звич. split up)6) ділитися на частини, розпадатися7) хім. розкладати на компоненти8) розм. сваритися; розходитися в думкахto split with smb. — посваритися з кимсь
9) розм. видавати, доносити, стати донощиком; розколотисяplease, don't split on me! — будь ласка, не видавайте мене!
11) двоїти шкіру□ split along — розм. мчати щодуху
□ split off — відколювати; відщепляти; відокремлювати
◊ to split a hair (hairs, straws, words) — сперечатися за дрібниці; вдаватися до дрібниць; бути педантичним (причепливим)
◊ to split the difference — поділити різницю навпіл; зійтися в ціні; сторгуватися; брати середню величину; іти на компроміс
◊ to split one's sides — надриватися від реготу
◊ the rock on which we split — причина нещастя; камінь спотикання; предмет незгод
◊ split me!, split my windpipe! — щоб я лопнув!
* * *I [split] n1) розколювання; розщеплення2) ( поздовжня) тріщина, щілина; ущелина; проріз3) розрив, розкол; частина, фракція, т. п. яка відпала, відкололася; ( розкольницька) секта4) луб, лубок ( для плетіння кошиків)5) півпорції спиртного; маленька пляшка мінеральної або газованої води6) див. split ticket7) cл. тріска, скіпа8) тeкcт. зуб бердо9) шар шкіри10) грань, фасет ( на склі)11) гipн. пачка ( вугілля або пласта)12) eл. розщепленість13) часто pl; cпopт. шпагат ( гімнастика)II [split] aside /circle/ split — поздовжній шпагат
1) розбитий, розколотий; розщеплений2) розділений3) лic. колотийIII [split] v( split)1) розщеплювати; розколювати, відколювати, відокремлювати ( split off)to split one's forces — розпорошити сили; розщеплюватися; розколюватися, тріскатися
2) розбивати, руйнувати; розбиватися3) ділити на частини, розподіляти ( split up); ( with) поділитися ( з ким-небудь)4) ( split up) ділитися на частини, розпадатися; розділятися, розколюватися; розійтися, розлучитися5) сваритися, розходитися в думках6) розколоти, викликати розкол; розколотися, втратити єдність7) cл. піти, забратися; дезертирувати; утекти8) cл. (on) видавати; доносити, стати донощиком9) розбавляти ( спиртне)10) шкір. двоїти шкіру11) гipн. скорочувати пробу12) xiм. розкладатися, розщеплюватися; розщеплювати, розкладати на компоненти -
17 transport
In1) транспортування, перевезенняoverland (overseas) transport — сухопутне (морське) перевезення
2) засоби сполучення3) транспортний літак4) мор. військовий транспорт5) часто pl сильна емоція; вибух почуття6) каторжник; засланецьtransport rocket — військ. транспортна ракета
IIv1) перевозити, транспортувати; переносити, переміщувати2) сповнювати жахом (радістю тощо)3) висилати на каторгу, виганяти* * *I n1) транспорт, засоби повідомленняwheeled [motor] transport — колісний [автомобільний]транспорт
water [air] transport — водний [повітряний]транспорт
two-wheel transport — двоколісний транспорт (велосипеди, мотоцикли, моторолери)
2) перевезення, транспортування; транспортtransport of goods [of mail] — перевезення товарів [пошта]
water transport — перевезення внутрішніми водними шляхамиoverland [overseas] transport — сухопутне [морське]перевезення
3) машина, автомобільyour transport is waiting — ваша машина подана; транспортне судно, транспорт
to serve as a seaman on transports — служити моряком на транспортних судах; транспортний літак
supersonic transport — надзвуковий транспортний літак; кocм. транспортний корабель
4) часто pl сильна емоція; порив ( почуття); a transport of joy [of horror, of rage, of delight] радість [жах, гнів, захоплення]5) засланець, каторжник6) cпeц. перенесення (тепло, маси)transport of contaminants — перенесення радіоактивних забруднюючих речовин; розповсюдження
thermal radiation transport — розповсюдження теплового випромінювання; нанос; відкладення
7) протяжкаII atape transport — протяжка стрічки, ленто-протяжка; механізм протяжки, стрічкопротяжний механізм
transport bomber — війск. транспортний-бомбардувальний літак
transport command — транспортна авіація; транспортне авіаційне командування
III vtransport rocket — війск. транспортна ракета; вантажна ракета
1) перевозити, транспортувати; переносити, переміщатиto transport passengers and luggage — перевозити пасажирів, грузи
we paid our fare to be transported across the river — ми заплатили за переправу через річку; переносити (у думках, уяві)
and on the instant he was transported to a far land, — в ту ж мить він перенісся в думках далеко-далеко
2) pass доводити до стану захоплення, жаху3) pass засилати на каторгу, висилати, відправляти в силку4) протягувати ( стрічку)5) дiaл. переводити ( священика на інше місце)fff; переносити ( прихід) -
18 transport
I n1) транспорт, засоби повідомленняwheeled [motor] transport — колісний [автомобільний]транспорт
water [air] transport — водний [повітряний]транспорт
two-wheel transport — двоколісний транспорт (велосипеди, мотоцикли, моторолери)
2) перевезення, транспортування; транспортtransport of goods [of mail] — перевезення товарів [пошта]
water transport — перевезення внутрішніми водними шляхамиoverland [overseas] transport — сухопутне [морське]перевезення
3) машина, автомобільyour transport is waiting — ваша машина подана; транспортне судно, транспорт
to serve as a seaman on transports — служити моряком на транспортних судах; транспортний літак
supersonic transport — надзвуковий транспортний літак; кocм. транспортний корабель
4) часто pl сильна емоція; порив ( почуття); a transport of joy [of horror, of rage, of delight] радість [жах, гнів, захоплення]5) засланець, каторжник6) cпeц. перенесення (тепло, маси)transport of contaminants — перенесення радіоактивних забруднюючих речовин; розповсюдження
thermal radiation transport — розповсюдження теплового випромінювання; нанос; відкладення
7) протяжкаII atape transport — протяжка стрічки, ленто-протяжка; механізм протяжки, стрічкопротяжний механізм
transport bomber — війск. транспортний-бомбардувальний літак
transport command — транспортна авіація; транспортне авіаційне командування
III vtransport rocket — війск. транспортна ракета; вантажна ракета
1) перевозити, транспортувати; переносити, переміщатиto transport passengers and luggage — перевозити пасажирів, грузи
we paid our fare to be transported across the river — ми заплатили за переправу через річку; переносити (у думках, уяві)
and on the instant he was transported to a far land, — в ту ж мить він перенісся в думках далеко-далеко
2) pass доводити до стану захоплення, жаху3) pass засилати на каторгу, висилати, відправляти в силку4) протягувати ( стрічку)5) дiaл. переводити ( священика на інше місце)fff; переносити ( прихід) -
19 мысль
думка; одум* * *мелькнула, пришла в голову мысль
— мільганула, прыйшла ў галаву думкадержаться той мысли, что…
— трымацца той думкі, што… -
20 differ
v1. відрізнятися, розрізнятися2. розходитися у думках, не погоджуватися- to agree to differ облишити спроби переконати один одного; залишитися зі своєю думкою- to differ from/ with smbd. не погоджуватися з кимсь, заперечувати чиюсь думку- to differ in opinion розходитися у думках
См. также в других словарях:
Держать в думках — кого. Прост. То же, что Держать в (на) мыслях кого. Любишь? тихо спросил он. Клава решительно повела головой: Нет! Кого же тогда держишь в думках? настойчиво допытывался Брязга. Одного его… атамана (Е. Фёдоров. Ермак) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Быть в думках — Жарг. мол. Думать, размышлять о чём л. Максимов, 51 … Большой словарь русских поговорок
Держать в (на) думках — что. Прост. То же, что держать на думе (ДУМА). Ф 1, 157; БотСан, 92 … Большой словарь русских поговорок
обдумувати — ую, уєш, недок., обду/мати, аю, аєш, док., перех., також із спол. як, що. У думках перебирати, всебічно зважувати що небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати, обмізковувати. || Детально розбирати, аналізувати в… … Український тлумачний словник
уявлятися — уявитися (з являтися в уяві, думках, свідомості), маритися, верзтися, вимальовуватися, вималюватися, малюватися, поставати, постати, виникати, виникнути, приходити, прийти, напливати, наплис[в]ти, наплинути, спливати, спливти, сплинути, сплисти,… … Словник синонімів української мови
ДУМКА — берёт кого. Сиб. Кто л. сомневается в чём л., подозрительно относится к чему л. ФСС, 65; СФС, 68. Быть в думках. Жарг. мол. Думать, размышлять о чём л. Максимов, 51. Держать в (на) думках что. Прост. То же, что держать на думе (ДУМА). Ф 1, 157;… … Большой словарь русских поговорок
продумувати — ую, уєш, недок., проду/мати, аю, аєш, док. 1) перех.Всебічно обдумувати що небудь або розмірковувати про щось. || У думках, в уяві або попереднім обговоренням конкретизувати що небудь задумане, але ще не здійснене, не реалізоване. || Наперед… … Український тлумачний словник
уява — и, ж. 1) Здатність образно створювати або відтворювати кого , що небудь у думках, свідомості; відтворювання кого , чого небудь у думках, свідомості. || Думка, свідомість, фантазія. 2) рідко. Те, що відтворене у свідомості; образ … Український тлумачний словник
вимріювати — (створювати в уяві, думках, мріях), вимрівати, вимріяти, вимарювати, вимарити; омріювати, омріяти (виношувати в думках) … Словник синонімів української мови
обдумувати — мую, муєш, Пт. Перебирати у думках різні можліві дії: обмірковувати, обмізковувати; аналізувати в думках пережите, побачене; створювати що небудь в уяві … Словник лемківскої говірки
Гославский, Маврикий — (1802 1834) польский поэт романтического направления, сын бедного арендатора, жившего в Подольской губ. В 1819 г. Г. поступил в Кременецкий лицей и сделался членом студенческого общества, к которому принадлежали К. Сенкевич, Ян Янушевич,… … Большая биографическая энциклопедия